Він, вона і Львів

Після появи фільму «Париж, я люблю тебе» мешканці інших міст теж захотіли побачити своє місто крізь призму історій про любов. Почали створювати аналогічні альманахи про інші міста, зокрема «Нью-Йорк, я люблю тебе». Цього літа стартує масштабний проект — компанія «Еволюшн фільм» планує зняти короткометражний фільм про місто Лева (робоча назва — «Lviv The City»), до створення сценарію якого запрошують і львів’ян.

Докладніше про любов до Львова та любов у Львові — у розмові з продюсером, який із Києва переїхав до Львова, Данилом Ковжуном.

— Головним героєм фільму буде Львів чи львів’яни?
— Будь-який фільм складається з акторів і з того місця, де відбуваються події. Є вислів, що камера розповідає історію. Якщо голос за кадром змушений розповідати історію, це означає, що в продюсерів забракло грошей на фільм. Хочемо зробити фільм цікавий — для будь-якого віку. Розкажемо романтичну історію, яка відбувається тричі з тими самими людьми в різні епохи у Львові (1600-ті роки, під час війни з турками, у 10-20-30-ті роки минулого століття і нині) в різному оточенні. В одній з них герой, скажімо, — граф, в іншій — маг... Історії про людей, які люблять один одного, але обставини не дозволяють їм бути разом. Наприклад, любов молодої дівчини, доньки вельможі, і молодого художника. Історія має нещасливий фінал у перших двох частинах і щаслива в сучасному Львові. 
— Кому довірите знімати стрічку?
— Я ще не визначився остаточно з вибором режисера, але вже визначився зі своїми пріоритетами. Йдеться про молоду режисерську групу з Лондона, хлопця і дівчину, з польським корінням. Вони зняли кілька короткометражних фільмів, які одержували призи на фестивалях. Займаються кіновиробництвом професійно, молоді творці, і зробити цей фільм добре їм так само важливо, як і мені. Це не Спілберг, який може і погодився б зняти наш фільм, якби гроші були правильні, але імені для нього в цьому нема, він уже Спілберг. Також не запрошуватиму режисерів, які знімають туристичні фільми — вони красиві, але їх нецікаво дивитися.
Щодо фільмів про місто, то насамперед спадає на думку «Париж, я люблю тебе». Дивні історії про любов людини до людини, але прив’язані до міста, їх не можна відірвати від контексту. Вони існували тому, що Париж саме такий. Хочемо показати Львів як цілком європейську столицю і таким, яким його бачимо. Можливо, наш погляд дуже відрізняється від погляду львів’ян. Ми приїхали і дивимося на нього ззовні. Думаю, зможемо показати нельвів’янам це місто так, щоб вони в нього закохалися. Спробуємо нікого при цьому не образити, не образити львів’ян. Люди довкола, і корінні львів’яни теж говорять про місто, люблять його. З іншого боку, не знаю, чи тих, хто виріс у ньому, архітектурна краса цього міста так само, як мене, надихає, поліпшує настрій. Це місто викликає усмішку, і моє завдання — показати його саме таким — містом, що дарує радість. Донести цю радість до людей, які ніколи тут не були.
Хочемо зробити кіно, в якому б усе викликало любов. Щоб поганий, злий персонаж викликав щире обурення, а мила героїня — щиру симпатію. Щоб фільм заторкував почуття. Тільки так можемо вибити глядача з його стану споживача.
— Завдання у Вас і творців «Парижа, я люблю тебе» різне?
— Багато світових столиць має дуже правильне уявлення про маркетингування і рекламування себе. І кожна з них витрачає зусилля, щоб створити свій неповторний образ. «Париж, я люблю тебе» і «Нью-Йорк, я люблю тебе» — фільми, які народилися не на порожньому місці, їхні назви говорять самі за себе. У «Парижі, я люблю тебе» спершу було почуття, тоді слово, яке стало фільмом. У моїй ситуації теж. Я приїхав до Львова, полюбив місто і вирішив зняти фільм. «Париж...», «Нью-Йорк...» не мають такого завдання, як наш фільм, бо їм не треба формувати бренд, а тільки підтримувати. Вони кажуть: не забувайте нас. Ми кажемо: дізнайтеся про нас. Це буде досить масштабний бюджетний проект, з шестизначними цифрами, і не в гривнях.
— Задієте для зйомок львів’ян?
— Спершу проведемо кастинг у Львові. Сподіваюся, успішний. Бо привозити акторів з Москви, Великобританії чи Польщі — дорожче, і хоча правильно з погляду кіновиробництва, але не дуже правильно з погляду фільму про місто.
Мета нашого фільму — реклама міста не в Україні, а за кордоном. Плануємо показати стрічку на всіх фестивалях, на які зможемо потрапити. Хочемо зробити кіно, гідне Каннського фестивалю короткометражок, показати на Каннському фестивалі реклами.
А загалом «Еволюшн фільм» хоче прорекламувати місто, себе як компанію, а також кіновиробництво у Львові. Тому маємо намір залучати до процесу зйомок львівських освітлювачів, декораторів, гримерів і механіків камери, попередньо провівши безкоштовні курси для навчання фахівців.
А щоб розповісти про те, що у Львові зніматимуть кіно, плануємо «скакати гопки» з великим освітлювальним обладнанням по всьому місту, щоб навіть лінивий побачив весь перевертос — у підвалах, на дахах, у центрі, не в центрі, створювати масу неприємностей, перегороджувати вулиці, зупиняти рух. І робити це постійно. Щодня...

Фото Юрія Ткаченка

Наталя ДУДКО, http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=376