«Котилася торба»: відчуй свою ностальгію

Не важливо, в якому місті чи селі ви народилися і виростали, чи бували колись у Чорткові, Кривому Розі, Тернополі, Кракові, Нью-Йорку та інших містах, про які пише у збірці есеїв «Котилася торба» («Критика», 2011) поет, есеїст, перекладач Василь Махно.Це аж ніяк не завадить пройнятися спробою героя-автора повернутися у місто своїх дитинства, юності, молодості – бажання хоч і утопічне, але нездоланно потужне.

Ярослав Грицак: "Доки сперечаємося про історію, не доcягнемо серйозних змін"

Ярослав Грицак: «Доки сперечаємося про історію, не доcягнемо серйозних змін»

Збірку есеїв історика Ярослава Грицака «Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад» («Критика», 2011) варто прочитати і тим, хто не цікавиться історією, не надто полюбляє суперечки на суспільно-політичні теми, і тим, хто вважає, що добре знає історію та має свою думку про всі події минулого України. Тим, хто цінує Ярослава Грицака як фахового історика, і тим, хто категорично не сприймає його поглядів. Тим, кому до вподоби добрий стиль викладу і високий рівень гуманітарної науки. Тим, хто погоджується, що «не можна втекти від культури» і що «культура має значення», і тим, хто вважає, що «демократія не гарантує ситості».

Заборонене мистецтво: свобода страху

Львів укотре, і цього разу досить гучно, здобув «славу» міста, в якому забороняють і цензурують мистецтво. У серії робіт, створених у індивідуальній авторській манері — поєднувати знані символи-штампи, образи-особистості з алогічними сюрреалістичними об’єктами (Сталіна — з панком, Ван Гога — з качками, козака Мамая — з куркою) є три полотна, на яких — і наш Кобзар. На жаль, з-поміж багатьох ...

Станіслав Сілантьєв

«Сині носи»: «Перформанс не має викликати оргазму»

Мистецтво, яке пропонує публіці сучасна російська група «Сині носи» (В’ячеслав Мізін та Олександр Шабуров), на тлі «традиційного» актуального мистецтва вирізняється. Їхню сповнену іронії та арт-провокацій творчість сприймають по-різному, від визнання до асоціацій із цирком чи «кавееном». Водночас самі «Сині носи», які брали участь у Венеційському бієнале та Московському бієнале сучасного мистецтва, іронізують з «класичних» перформансів.

«Піна»: танець як життя, життя як танець

Фільм-відкриття, фільм-шедевр, фільм-реквієм, фільм-пристрасть, фільм-експресію, претендента на премію «Оскар» від Німеччини в номінації «Найкращий іноземний фільм» — стрічку Віма Вендерса «Піна. Танець пристрасті» у форматі 3D демонструють в українських кінотеатрах. Прем’єра фільму стала подією на цьогорічному Берлінському кінофестивалі; на кінофестивалі у Москві, куди трупа «Піни» приїжджала свого часу на гастролі, показ зібрав аншлаг.