— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Коментарі
А якого року ця крига?
Ну яка там неповага? То дорога книжка, подарункове видання, з розкішними ілюстраціями. Не хочете такої книжки - скачайте собі Берестечко в Інтернеті й читайте безкоштовно.
"Берестечко" за 150 гривен – то неповага до укрчитача і задоволення авторських амбіцій
звісно хтмл дозволений, але не ojbect-embeded у переліку не має. та власне певно й не буде, на ютюб кидайте лінки
http://www.youtube.com/watch?v =0ciFO9PVtRM
Рідкіснй придурок і невіглас Ваш пан Марчук. Яка "еліта"-такі й "елітні художники".
приїхав в Україну ,бо нічого путнього в цивілізованому світі досягнути так і не зміг. от і дує мильні бульки ,аж щоки тріщать."воно вийшло із села, але село не вийшло з нього.." винятковий приклад адаптованого совка, який ,на щастя , так і не 'збудував свого музею на Андріхвському Узвозі. оце "інтерв'ю" , як і багато попередніх не що інше , як "пльонталізм" думок,понять та неіснуючого світогляду.
від генія там э лише легкість ,з якою цей селякуватий дивак вірить в те,що він геній. шкода, що дехто на це так само легко ведеться.. дивіться інет. там сучасного арту навалом. є з чим порівняти.
Просто Марчук
Чи можлива справді повнота щастя?
Мммм..обожнюю цього актора !!!
Дуже-дуже!!!
Дуже люблю Марічку Шумейко!!! Завжди природня і правдива гра не може залишити байдужою!!! Так тримати :))))))
Кожен раз приємно дивує своїм виконанням різних ролей!!!
хто як :)
Він в ФМТ часто зависає, на вулиці бачу... А тут у вас прийнято реєструватися з справжніми прізвищами, чи як?
Дякую за відгук! Презентація спонукала мене прочитати "Фадо" (сподіваюся, стаття теж когось на це надихне :))– почала з останнього оповідання, і захоплена. Але планую читати "гомеопатичними" дозами, бо, як казала Богдана Матіяш, хочеться якнайдовше залишатися з цією книжкою.
Дякую за хорошу статтю. Стасюк – один із найулюбленіших моїх письменників. В нього є чому повчитися. Від початку будь-якої сторінки його книжки – шаленюща енергетика тексту. Енергетика як фізичне і фізіологічне якище. Це треба досліджувати.
Хоча в плані самотності мені завжди була ближчою саме Ольга Токарчук, бо та самотність – хаотична, невизначена, можливо, у чомусь грішна, але завжди – спокутлива.
А тому: можна бути самотнім – у натовпі. Можна бути несамотнім – у пустелі.
цікаве інтрев"ю
Вітаю чудову письменницю з Шевченківською премією!
Щодо Гордера – погоджуюся.
Він реаліст. Прагматик. У нього немає того романтизму і наїності типу "Не от міра сєго."
Дивнй час зараз: хужодники стали бізнсменами. І часто успіщними.
Цей "самозакоханий і гидкий чувачок" входить – єдиний з України – до складеного у Британії списку "100 живих геніїв сучасності", а також занесений у Золоту Гільдію Римської Академії мистецтв – до неї входять тільки живі митці, і на даний момент в списку – на секундочку! – всього 47 імен. Оце і є показник особистості Марчука. А його людські риси судити не вам. У будь-якого генія можна знайти достатньо негативу, але геніїв, як і полководців, судять виключно за їхніми перемогами.
Створіть у своїй сфері діяльності стільки, скільки для живопису зробив Марчук, а потім міряйтеся з ним людськими рисами.
справжні таланти мають право на самозакоханість, на відміну від посередніх, а то й примітивних індивідів
ох ці аноніми вже
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Потрапивши туди перший раз ми просто плакали від радості!!!
Дуже сильні роботи!!!
Всім туди!!! На підзарядку своїх емоційних акумуляторів!!!