категорії: театр репортаж

Шиллерівські пристрасті по-заньківчанськи

теґи: "Підступність і кохання", Алла Бабенко, Театр імені Марії Заньковецької, Шиллер

Вистава Прем’єрою п’єси класика німецького романтизму Фрідріха Шиллера «Підступність і кохання» у постановці Алли Бабенко завершив сезон Національний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Підступність і кохання змагаються впродовж вистави і завершуються трагічним фіналом — як і годиться для романтичного сюжету.

На заваді коханню постав не просто матеріальний розрахунок батька, а вищого пілотажу підступність. Змовник Вурм (Ярослав Кіргач) розуміє, що «насильство озлоблює мрійників, але не виправляє», тому разом із батьком молодого майора Фердінанда — президентом фон Вальтером вдається до підступу. Як наслідок, програють усі.

Шиллерівський Фердінанд (Юрій Волинський) — не шекспірівський Отелло, якому й на гадку не спало з’ясувати в Дездемони, чи зраджує вона йому. Фердінанд запитує, але його кохана Луїза (Світлана Мелеш) не може сказати правди, бо зв’язана клятвою, звільнити від якої може тільки смерть. Такі умовності того часу.

Вистава Романтичні стосунки Фердінанда і Луїзи, боротьба за дочку Луїзиного батька міського музики Міллера, драма леді Мілфорд — ці й інші сюжетні лінії наприкінці вистави зливаються в драматичний з елементами надривного мелодраматизму потік, що трохи дисонує, на перший погляд, із ритмами сучасної дійсності. Але такі «претензії» можна «висловлювати» хіба що до Шиллера і його часу...

Заньківчанський варіант «Підступності й кохання» приваблює акторськими роботами. Зокрема, чудово перевтілився в образ президента фон Вальтера народний артист України Богдан Козак: гармонійне співвідношення іронії, підступності, зверхності і дрібка батьківських сумнівів. Цікавим є персонаж музики Міллера і його втілення у виконанні народного артиста України Януша Юхницького: батько Луїзи побоюється, що кохання його дочки і сина президента навряд чи завершиться щасливо, однак коли секретар президента Вурм робить дуже «раціональну» пропозицію, Міллер її відкидає, аргументуючи: «Коханцеві, який кличе собі батька на допомогу, я не довірив би й порожнього горіха». Народний артист України Євген Федорченко — неповторний у феєрично-комедійному образі гофмаршала фон Кальба. Завжди цікаво спостерігати за перевтіленнями від вистави до вистави й професійним розвитком однієї з найцікавіших заньківчанських актрис — заслуженої артистки України Любові Боровської, яка здатна вирізнитися навіть у невдалій виставі й надати неповторності й шарму постановці вдалій. У прем’єрі за Шиллером образ леді Мілфорд у виконанні актриси — підкреслено мелодраматичний, іноді надривно-награний, однак цікавий.

Наталя ДУДКО, http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=397