Ляльку-долю не можна продати чи подарувати…

теґи: «Ethno’лялька», Львів, лялька-мотанка, фестваль "Ляльковий світ"

etnolyalka 016Ідея започаткувати в межах популярного фестивалю «Ляльковий світ» два окремі проекти — «Ethno’ляльку» та «Lady&teddy» — виявилася дуже вдалою, засвідчила експозиція етнічних ляльок у  Львівському палаці мистецтв (у вересні відбудеться друга частина фестивалю «Ляльковий світ» — проект «Lady&teddy»).

Етно-лялька, насамперед ідеться про ляльку-мотанку, здавна мала ритуалізовану функцію, була оберегом. «Лялька-мотанка — оберіг і водночас архетип матері, дитини, роду, символ, насичений позитивною енергією. Мотанка — особливий вид ляльки, що виник одночасно практично в усьому світі майже 5 тисяч років тому. Українська лялька-мотанка відрізняється від інших слов’янських ляльок тим, що в неї на голові є особливий знак — знак сонця, знак хреста. Обличчя на мотанках не зображали, щоб не можна було негативно вплинути на людину, якій належить лялька. Найбільш поширена лялька-мотанка — текстильна, безшовна, виконана без допомоги голки і ножиць. Ляльку не можна різати, щоб життя дитини було «не різане і не колоте». У різні періоди виготовляли ляльку з різною метою: лялька-колискова — щоб уберегти дитину від вроків, берегиня — як оберіг на ціле життя (сильний оберіг — лялька в хустці), годувальниця — щоб дівчина вийшла заміж, народила дітей, зернинка — для доброго врожаю», — зазначають організатори. 
 

etnolyalka 008За спостереженнями автора ідеї фестивалю «Ляльковий світ» мистецтвознавця Ірини Сорокіної, ритуальну, оберегову функцію ляльки відвідувачі виставки сприймають по-різному, залежно від обізнаності та для яких потреб купують ляльку — для інтер’єру чи як оберіг: «Когось лякає хрест на обличчі, а хтось, навпаки, хоче ляльку традиційну, етнічну».

Критерій, за яким лялька, яка не є мотанкою, вузликовою лялькою чи виконаною в іншій традиційній техніці, мала шанс потрапити на «Ethno’ляльку», — наявність етностилістики, як-от зайці чи ведмеді у вишиванках. Варто зазначити, що окрім традиційних для етноляльки матеріалів (тканина, нитки, дерево, трава, зерно, солома…), представлено вироби і зі сучасних матеріалів — папер-клею тощо. Загалом експоновано близько 600 робіт 54 авторів (Оксана Цюпа, Лариса Теліженко, Оксана Смерека-Малик, Олена Задорожна ті інші) із різних регіонів (Львівщина, Тернопільщина, Чернігівщина, Київщина, Полтавщина, Генічеськ, Кіровоград, Черкаси, Харків), зокрема й роботи двох українок, які нині мешкають у Туреччині та Польщі. 
 

etnolyalka 012Більшість ляльок можна придбати (вартість — від 30 гривень до 10000 тисяч гривень), однак є й винятки. Скажімо, ляльку-долю треба плести самому, її, як і будь-яку долю, не можна ані купити, ані подарувати, ані продати, але кожен може сплести собі власну долю під час майстер-класу, розповіла Ірина Сорокіна. Є на виставці ляльки кукурудзяні, трав’яні, шматяні, з ниток, є багаторучниці (з кількома парами рук) — їх господині брали в нову хату, щоб усе встигати, є зерновушки — набиті зерном або різними травами, як оберіг, є ляльки-дівчатка з довгою косою — на щастя.

Водночас сучасні мисткині реалізують себе творчо, експериментують у межах традиційної етно-ляльки. «Скажімо, харків’янка Людмила Корж виготовляє дуже кольорові, яскраві, здебільшого шовкові або ситцеві ляльки, усередині наповнені травою, і в кожної ляльки своя історія, є ляльки-веселки, ляльки-обереги, різдвяні ангели. Тобто символіка дуже чітка й дуже прописана, давня, але матеріали сучасні, і ляльки дуже оригінальні. Інша харківська майстриня Олена Хомутецька створила шаманів з бубнами, які більш схожі на північні народи, але ці ляльки теж із хрестовинами на обличчі», — розповіла Ірина Сорокіна. 
 

etnolyalka 062Традиційно під час фестивалю відвідувачі мають змогу самі зробити для себе ляльку-оберіг чи ляльку-забавку під час майстер-класів. До слова, майстрині-лялькарки навіть дискутували між собою, чи можна брати на майстер-клас із виготовлення ляльок-мотанок хлопців, адже споконвіків це жіноче дійство (серед експонованих творів автор-чоловік тільки в традиційної яворівської іграшки). І вирішили, що можна, бо чому ні: «Якщо дівчата вдягнули джинси, то хлопці можуть робити ляльки-мотанки».
 

Наталя Дудко, http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1039