Текстильна "змова": біле і пухнасте

теґи: виставка "Текстилізм", експериментальний текстиль

tekstylizmДомінантою білого пронизаний цьогорічний "Текстильний шал", що його традиційно на початку зими відкрили у Львівському палаці мистецтв. Виникають мимовільні асоціації з очікуваним снігом. З'являється відчуття, що митці змовилися-домовилися й вирішили, що першого грудня у Львові сніг таки буде! Згодом з'ясувалося – таки домовилися.

 

За словами куратора проекту, голови секції текстилю Львівської організації Спілки художників України Ольги Парути-Вітрук, якщо раніше організатори пропонували учасникам конкретну тему (зокрема, на попередньому бієнале – "Мандри"), а матеріали кожен вибирав сам, то для VII Всеукраїнської виставки "Текстилізм" вирішили об'єднати роботи матеріалом – синтипоном.

 

Виставка "Попередні шість експериментальних виставок у межах бієнале "Текстильний шал" – наші безперервні пошуки нових матеріалів (папери, цвяхи, поліетилен, патички...), кожен шукав, шукав, шукав, щоб новими засобами втілити свою ідею, знайти свою мову. Цього разу в нас інша пропозиція: щоб кожен попрацював з одним матеріалом – білим синтипоном. В одного автора виходить об'ємне, в іншого – площинне, хтось працює з простором, хтось з фактурою. А наступного року знову відбудеться бієнале класичного текстилю...", – розповіла "Ратуші" Ольга Парута-Вітрук.

 

Голова секції текстилю також зазначила, що серед учасників таких щорічних текстильних проектів дуже мало молоді, тому організатори, щоб заохотити їх, визначили лауреатів трьох премій. Перше місце здобула робота "Килим" львів'янки Терези Барабаш. "Мій задум – глобальний килим, труби символізують земні пори, а чорні отвори – озонові діри. Цього разу саме матеріал надихнув на таку роботу. Купила великий шмат синтипону, і почалися асоціації. Якби не було такої умови – 70% синтипону, я б, напевно, цього матеріалу не використовувала. А щодо такого обмеження матеріалом, то мені цікавіше, коли нема жодних рамок, коли кожен може робити, що хоче і з чого хоче. Адже митцям і так доводиться працювати в певних межах, що їх часто обумовлюють замовники", – коментує мисткиня.

 

Виставка Цікаво й дотепно застосувала синтипон киянка Вікторія Кірноз, чию роботу "Яєшня" нагородили другою премією. До слова, інший витвір авторки – білосніжний "Ведмідь" – розмістили за межами експозиції, біля скриньки з листами до Святого Миколая у вестибюлі Палацу мистецтв – мабуть, він особливо пасував до різдвяно-новорічного настрою. Ажурне білосніжне "Небо" львів'янки Марічки Тіменик – лауреат третьої премії. Художниця поєднала класичні техніки мережок зі синтипоном і створила легку й повітряну роботу.

 

На відкритті експозиції мистецтвознавець Орест Голубець провів паралелі між роботою Ольги Парути-Вітрук "Добре мати" та сучасним мистецтвом: "Ці драбини нагадують сучасне мистецтво, де невідомо, хто куди рухається, де -верх, а де – низ. Але потуга текстилю в тому, що він органічно поєднує можливості і живопису, і графіки, і скульптури".

 

Виставка Якщо говорити про текстиль і скульптуру, то Наталка Шимін представила асоціативну роботу "Пам'ятник "Ці руки нічого не крали", Вікторія Кірноз – уже згадуваного білого "Ведмедя". Інсталяції з синтипоновими парасольками на теми львівської погоди запропонували Галя Зубченко і Оксана Гірняк. Також серед понад 30 текстильних робіт 20 учасників із Львова, Києва, Луцька та Сімферополя – синтипонове графіті, аплікації з синтипону й синтипонові "гобелени".

 

http://ratusha.lviv.ua/tekstuljna_zmova.html

 

 

Наталя ДУДКО